"Звичаї нашого народу."

                                                       
 У кожного з нас є своя улюблена пора року.І все ж одна з них навіює особливу радість.Весна!
Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв лелек-19 березня. Здавалося б, усі знають цих птахів,і все-таки вони залишаються для нас загадковими.

 До лелек в Україні завжди ставилися як до священого птаха. Іх ототожнювали з життєдайним сонцем,називали вісниками весни. Люди вірили, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки та від пожежі..

У давніх слов"ян як оберіг від грому  та блискавки використовували  "громовий знак"-круг з 6
радіусами.В українців функцію такого громовідводу виконувало колесо від возу, яке клали на
солом"яному даху хати або гнізда.Так лелеки подружилися з людиною. В народі кажуть,що лелеки будують гнізда у дворі добрих людей,які дуже люблять птахів і розуміють їх. Двір, у
якому поселяються лелеки,вважається

Створення іграшки методом "сухого валяння".

                 Майстер-клас - створення іграшки методом "сухого валяння".

                                      Загальні відомості:
   Техніка „фільц” (або техніка сухого валяння) полягає у з”єднанні волокон натуральної вовни за допомогою спеціальної голки. За такою технологією можливо також з”єднання волокон напіввовни, але вважається, що відсоткова частка синтетичних або штучних домішок при цьому не повинна перевищувати 10-30%%, інакше волокна не зваляються між собою. Голка для валяння представляє із себе голку, довжиною 7,5см - 9,0см, із нанесеними на неї зазубринками, за допомогою яких, власне і здійснюється з”єднання волокон вовни (звалювання). Під час руху голка зазубринками чіпляє окремі волокна вовни і затягує їх всередину виробу або обриває. В результаті багаторазового проштрикування майбутнього виробу голкою волокна вовни переплутуються між собою та ущільнюються і таким чином виріб набуває своєї форми. Чим більше разів обробляти виріб голкою, тим більшої щільності він набуде. Голки відрізняються за товщиною, кількістю та місцем розташування зазубринок та за профілем розрізу.

Міжнародний день рідної мови!

                                                    
                   21 лютого-Міжнародний день рідної мови. 
 У світі є близько п"яти тисяч мов. Кожна з них
обслуговує більший чи менший  людський колектив. В літературі-поезії і прозі-усіх народів

Традиції Дня Святого Валентина

Поступово свято Святого Валентина набувало своїх обрядів і традицій, деякі з них збереглися і до нашого часу. І у кожній країні вони різні. В усіх країнах у цей день було дуже популярно влаштовувати весілля і вінчатися.
Деякі стверджують, що у цей день жінка може підійти до милого їй чоловіка і ввічливо попросити його одружитися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати жінці шовкове плаття, а собі шовковий шнурок з нанизаним на нього серцем. У деяких країнах незаміжнім жінкам кохані дарують одяг. Якщо дівчина прийняла подарунок, значить, вона згідна вийти заміж за цю людину.
Існує повір’я, за яким, перший чоловік, що зустрівся дівчині 14 лютого, повинен бути її Валентином незалежно від його бажання.
Деякі люди вірили, що якщо у день Святого Валентина дівчина бачила вільшанку, вона вийде заміж за моряка, якщо вона бачила горобця, вона вийде заміж за бідняка і буде з ним щаслива, якщо щигля – за мільйонера.

"Виготовлення різдвяного ангелика".

29.01.2013 року в приміщенні бібліотеки відбувся майстер-клас : "Виготовлення різдвяного ангелика".

 Плетемо ангела за допомогою бісеру!

   Ми вирішили присвятити наш сьогоднішній майстер-клас даній темі. В нашому неспокійному житті ангел-хранитель нам потрібен завжди. Отже, якщо ви згодні, тоді сьогодні ми плетемо ангела за допомогою бісеру . Для створення ангела нам потрібно:

Комп'ютерна грамотність у бібліотеці.

              Навчання дітей комп'ютерної грамотності!
                           
                                        Перегляд мультиків із друзями...

Граємо ігри...

 

Шукаємо корисну інформацію в інтернеті...

Яке ж все нове та цікаве...

                            

"Бій під Крутами".

29.01.2013 року в бібліотеці №5 для дітей відбулась зустріч з Євгеном Безкоровайним, головою обласної організацції національної спілки письменників. Захід приурочений пам'яті юнакам, що полягли під Крутами...

                       " Бій під Крутами".
 Битва під Крутами – збройна сутичка між студентами – юнкерами Української Народної Республіки й солдатами Червоної Армії, що відбулася 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Битва, що на сьогоднішній день вважається символом українського спротиву радянської армії, відбулася в рамках більшовицько-українського конфлікту 1917 – 1921 років.
Під час наступу на Київ загону Червоної Армії з 4000 чоловік під командуванням Михайла Муравйова, поспіхом був створений невеличкий загін зі студентів Української Народної Республіки під командуванням Аверкія Гончаренка й відправлений назустріч червоногвардійцям. Український загін налічував 500 чоловік (згідно деяких джерел 300 чоловік), переважно з студентського Куреня Січових Стрільців, Київської юнацької (юнкерської) школи імені Богдана Хмельницького, та добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва. Протягом бою, що тривав понад 5 годин, загинуло близько половини всіх вояків.
У березні 1918 року, після повернення Центральної Ради в українську столицю, 11 тіл студентів було перепоховано на Аскольдової могилі, в центрі Києва. Президент України того часу Михайло Грушевський назвав юнаків, що вступили в нерівний бій, героями. Український поет Павло Тичина присвятив вірш пам’яті героїчній загибелі юнаків.
Після падіння Української Народної Республіки, тіла загиблих були перевезені на Лук’янівський цвинтар Києва. Довгі роки більшовицька влада замовчувала історію подій битви під Крутами. В 1998 році на Аскольдовій могилі був встановлений монумент на честь 80-річчя битви під Крутами. В 2001 році було випущено пам’ятну монету. Нарешті в 2006 році, уряд України встановив Меморіал пам’яті героїв Крут на тому самому місці, де 88 років до того відбулася битва.

Монумент битви під Крутами 1918 р. (автор Анатолій Гайдамака, 2006 р.) копія однієї з колон портику Червоного корпусу заввишки 10 метрів