У музеї нові іграшки

 Музей національної іграшки збагатився новинками. 

Дякуємо десятикласницям 22 школи за подаровані лялечки.

Валеологічні хвилини: "Відлуння чорного квітня"

26 КВІТНЯ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

36 років пройшло з тих пір, 36 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 36 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.

Найстрашнішою катастрофою XX століття і дотепер вважають аварію на ЧАЕС. Цій трагедії привласнений сьомий рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій, що стало локальною катастрофою з глобальними наслідками. Епіцентром ядерної аварії стала наша українська земля. 

 Весна... Чорнобиль... 

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о 1 годині 23 хвилини  над IV реактором Чорнобильської атомної станції нічну пітьму розірвало велетенське полум'я. В результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Велика кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. За всю історію ядерної енергетики ця аварія розцінюється як найбільша, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.

Після аварії на ЧАЕС з районів, які постраждали евакували 116 тисяч людей, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання.

Знов залунав у небесах журавки крик:

То біль Чорнобиля по світу покотився,

Який в серцях вогнем страшним розлився.

Багато років - не один, не дв, не три,

А досі щемом гірко ранять душу -

Мабуть, і тисячний в собі не похова

Жорстокий атом, що так міцно душить.

( уривок з пісні "Чорнобиль" на слова О. Чайки, музику Н. Федорова.)

Майстер-клас "Писанка - символ Великодня"

 14 квітня в бібліотеці пройшов майстер-клас по виготовленню декоративних писанок.

Великоднє деревце, яке ми створили з юними читачами.

Народознавча замальовка "Великоднє яєчко"

Невід'ємна частина Великоднього свята - писанка. З давніх - давен в Україні яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду тощо. 

Писанками називають розмальовані різнокольровими фарбами яйця, часом дуже складними орнаментами. 

Писанки ніколи не були варені, щоб у них зберігалася жива сила зародка. Писанками ніколи не гралися в "битки", ні в "котки". Їх ніколи не їдять, стараються не розбити і зберегти як довше. Під час христосування ними тільки обмінюються, не розбиваючи одну об одну, або дарують як священний талісман. Розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня.

Година духовності: "Нині свято превелике - Боже Воскресіння!"

 

Воскресення.

Скінчилася неволя,

Загинула тьма -

Із сну зимового

Збудилась земля.

Вже сонце кидає

Тепліші лучі;

Уже жайворонок

Щебече пісні...

І радісні звуки

Пливуть до небес,

Що наш Відкупитель

По муках воскрес.

І ти, Україно,

Не плач, не журись.

Бо правда ще встане,

Як встала колись.

                                                                                                              Олесь Герета

Web-екскурс: «З історії мого міста»

 Тернополю - 482 роки.

Тернопіль -  одне з найбільш мальовничих міст України. Уквітчане різнобарв'ям квітів, кущів, дерев, прикрашене живописними острівцями скверів, тінистим привіллям парків, чарівним голубим плесом Тернопільського ставу.

У Тернополя давня і славетна історія.

Територія, на якій розкинулось м. Тернопіль, ховає в собі сліди життя та діяльності давніх поселенців краю ще з часів давнього кам'яного віку. Тут, на берегах річки Серет, традиція поселень зберігалася в усі епохи: каменю, міді та бронзи, заліза, середньовіччя. триває й дотепер.

Історія самого міста Тарнополє розпочалася 15 квітня 1540 року, згодом місто отримало назву -Тарнополь, а з 1944 року - Тернопіль.

Портрет великого коронного гетьмана графа Яна Тарновського 

15 квітня 1540 року  король Сигізмунд І у Кракові надав локаційний привілей великому коронному гетьману Польського королівства Іоанну Амору з Тарнова (Янові Тарновському) на заснування містечка-фортеці Тарнополє на спустошеному місці, званому  Сопільче. Тоді розпочалося будівництво замку, який мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татар. Спорудження замку тривало біля 8 років. Після кількох перебудов, у зміненому вигляді замок зберігся до наших днів.

Акварель Наполеона Орди

Тернопільський замок на початку XXст.

Сучасний Тернопільський замок 

Основну частину мешканців міста становили українці, другою за чисельністю групою були поляки. Вже за 8 років, 20 січня 1548року, польський король Сигізмунд І надав містечку німецьке право та дозвіл на проведення трьох ярмарків на рік: 15 червня, на день святого Віта; 14 серпня - Величі Хреста; 2 лютого - Очищення найсвятішої Діви Марії, а також на щотижневі торги по понеділках.

16 травня 1548 року Ян Тарновський домігся від короля дозволу на утворення ставу між берегами річки Серет, на місці, де він розташований і нині.

У 1550 році засновник міста граф Ян із Тарнова надав містечку магдебурзьке право та детально регламентував обов'язки міщан, одночасно дозволив селитись у місті євреям. 

Тарнополь швидко розвинувся у великий осередок торгівлі. Через нього проходили так звані "Шльонська дорога", якою везли найрізноманітніший товар і переганяли худобу зі сходу України в Саксонію. На ринках міста торгували сукном, полотном, готовим одягом, гончарними і шкіряними виробами, ювелірними прикрасами, зерном, медом, винами, сіллю, воском, худобою тощо. Постійну торгівлю в місті провадили  іноземні купці. З Туреччини вони постачали маслинову олію, зброю, чистокровних скакунів; з Греції - прянощі, вина, тканини; з Волощини - вина, фрукти, рибу.

Після смерті гетьмана Яна з Тарнова у 1561 році місто успадкував  його син Ян Кшиштоф, Значно укріпивши і розбудувавши місто.

Шановні читачі!

У нашому місті триває збір книг українською мовою для дітей, які через воєнні дії перебувають у Польщі.

Просимо долучитись усіх небайдужих до цієї акції. 

Будь ласка, дитячу і юнацьку літературу приносіть до нашоі бібліотеки, або бібліотек-філій у місті.

Щиро дякуємо!

 

Фотомить: "Читаємо на дозвіллі"

 (В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання - 2022 під гаслом "НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ - НЕПЕРЕМОЖНА!")

"Читання - це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе" 

                             В. Сухомлинський

День періодики : "Найцікавіші газети і журнали для вас, діти!

  (В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання - 2022 під гаслом "НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ - НЕПЕРЕМОЖНА!")

Дорогі читачі!

Кожен день у бібліотеки, установи й усі будинки приходять свіжі періодичні видання-газети і журнали. З яких ми дізнаємось про різні події і новини, які відбувались у нашій країні і країнах світу. Разом з пресою до нас в гості приходять цікаві люди: письменники і поети, художники, актори, музиканти і композитори, винахідники і науковці, мандрівники, політичні діячі та інші. 

Звідки ж газета так швидко дізнається новини? 

В усіх куточках світу є кореспонденти, які уважно слідкують за подіями про найважливіші і найцікавіші негайно повідомляють. По радіо, телефону приходять до редакції новини і наступного дня вони з'являються у пресі. Газети і журнали друкують великим тиражем, тому одночасно їх читають мільйони людей.

Над періодичними виданням працює багато людей- це кореспонденти, редактори, художники, дизайнери, друкарі та інші. Готові видання в різні куточки світу розвозять машини, потяги, літаки.

Чому газети і журнали називають періодикою, або періодичними виданнями?

"Періодика" - це грецьке слово, що значить "той, що знову приходить, наступає або повертається". 

Газети і журнали друкують через певний період часу. Є газети, які виходять щодня,  їх так і називають - щоденні. Є газети і журнали, які виходять один раз на тиждень -тижневик. Деякі газети виходять один раз на два тижні, і навіть один раз на місяць.

Періодичні видання- це газети, тижневики, журнали, наукові записки, альманахи. 

Протягом дня бібліотекарі знайомили читачів з газетами і журналами, які надходять у бібліотеку, розповідали  чому їх називають періодичними виданнями? Що означає слово "газета", коли з'явились перші журнали та ін. 

Поетична мить "Золоте слово української поезії".

 (В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання - 2022 під гаслом "НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ - НЕПЕРЕМОЖНА!")

Вірш  Оксани Сенатович  "Тиждень книжки!"  декламують Скибиляк Марта і Слатвінська Юля.

Поетична мить "Золоте слово української поезії".

 (В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання - 2022 під гаслом "НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ - НЕПЕРЕМОЖНА!")

Михалків Олег читає вірш Леоніда Глібова про книгу.

 Бібліотека - філія №5 для дітей приєднується до Міжнародного Форуму "Золотий мольберт 2022".

Читачка нашоі бібліотеки Марта Фастовець (10 років) прийняла участь у Міжнародному Форумі дитячої творчості "Золотий мольберт 2022",  намалювала малюнок на тему "Ангели миру на захисті дітей України".

  

Літературно-ігрові розваги "Нерозлучні друзі - книга, бібліотека і я".

 (В рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання - 2022 під гаслом "НАЦІЯ, яка ЧИТАЄ - НЕПЕРЕМОЖНА!")

До тижня дитячої книги у бібліотеці пройшли літературно-ігрові розваги. Читачі і бібліотекарі витягували картки із запитаннями, які починались з фрази "Назви три..." найцікавіші книги, казково-містичні істоти, герої давньогрецьких міфів, улюблені фільми, книги про дружбу та ін.     І лише 10 секунд на відповідь. А ще обговорювали улюблені книги, ділились враженнями від прочитаного...