Web-екскурс: «З історії мого міста»

 Тернополю - 482 роки.

Тернопіль -  одне з найбільш мальовничих міст України. Уквітчане різнобарв'ям квітів, кущів, дерев, прикрашене живописними острівцями скверів, тінистим привіллям парків, чарівним голубим плесом Тернопільського ставу.

У Тернополя давня і славетна історія.

Територія, на якій розкинулось м. Тернопіль, ховає в собі сліди життя та діяльності давніх поселенців краю ще з часів давнього кам'яного віку. Тут, на берегах річки Серет, традиція поселень зберігалася в усі епохи: каменю, міді та бронзи, заліза, середньовіччя. триває й дотепер.

Історія самого міста Тарнополє розпочалася 15 квітня 1540 року, згодом місто отримало назву -Тарнополь, а з 1944 року - Тернопіль.

Портрет великого коронного гетьмана графа Яна Тарновського 

15 квітня 1540 року  король Сигізмунд І у Кракові надав локаційний привілей великому коронному гетьману Польського королівства Іоанну Амору з Тарнова (Янові Тарновському) на заснування містечка-фортеці Тарнополє на спустошеному місці, званому  Сопільче. Тоді розпочалося будівництво замку, який мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татар. Спорудження замку тривало біля 8 років. Після кількох перебудов, у зміненому вигляді замок зберігся до наших днів.

Акварель Наполеона Орди

Тернопільський замок на початку XXст.

Сучасний Тернопільський замок 

Основну частину мешканців міста становили українці, другою за чисельністю групою були поляки. Вже за 8 років, 20 січня 1548року, польський король Сигізмунд І надав містечку німецьке право та дозвіл на проведення трьох ярмарків на рік: 15 червня, на день святого Віта; 14 серпня - Величі Хреста; 2 лютого - Очищення найсвятішої Діви Марії, а також на щотижневі торги по понеділках.

16 травня 1548 року Ян Тарновський домігся від короля дозволу на утворення ставу між берегами річки Серет, на місці, де він розташований і нині.

У 1550 році засновник міста граф Ян із Тарнова надав містечку магдебурзьке право та детально регламентував обов'язки міщан, одночасно дозволив селитись у місті євреям. 

Тарнополь швидко розвинувся у великий осередок торгівлі. Через нього проходили так звані "Шльонська дорога", якою везли найрізноманітніший товар і переганяли худобу зі сходу України в Саксонію. На ринках міста торгували сукном, полотном, готовим одягом, гончарними і шкіряними виробами, ювелірними прикрасами, зерном, медом, винами, сіллю, воском, худобою тощо. Постійну торгівлю в місті провадили  іноземні купці. З Туреччини вони постачали маслинову олію, зброю, чистокровних скакунів; з Греції - прянощі, вина, тканини; з Волощини - вина, фрукти, рибу.

Після смерті гетьмана Яна з Тарнова у 1561 році місто успадкував  його син Ян Кшиштоф, Значно укріпивши і розбудувавши місто.