Онлайн тур: "Я і моє місто"

 28 серпня - День народження файного міста Тернополя.

Пропонуємо перевірити, як добре ти знаєш місто, у якому живеш. Проходь тести, складай пазли..грай в ігри.  

Ювілейна мозаїка: «Іван Франко - це розум і серце нашого народу»

 27 серпня ми візначаємо 165-річницю з Дня народження втдатного українського поета і письменника, публіциста Івана Франка. Пропонуємо ознайомитися з маловідомими фактами про цю визначну особистість.

«Мій патріотизм — се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо». «Найстрашніша клятьба — полюбити раба!». «Література — се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило». «Ніякий шлюб, ніяка розлука не заборонить, щоб ти була поезією мойого життя».

„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю.“

 Євген Коновалець - полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів, перший голова ОУН, один з ідеологів українського націоналізму.

Переглядайте відео, щоб дізнатися більше про цю видатну особистість.

«Вільна, сильна, Незалежна…»

 

Бібліотечна акція-анкетування: «У моєму серці Україна»

24 серпня святкуємо 30 років Незалежності України. З цієї нагоди у бібліотеці відбулася акція-анкетування «У моєму серці Україна». 

Користувачі відповідали на запитання: «Що для мене Україна?», «Я пишаюся Україною, бо…». Бажали рідній землі миру, добра, процвітання, нових досягнень. 

В опитуванні взяли участь 50 користувачів. Деякі анкети публікуємо тут.

Що для мене Україна?

«Радість, друзі, сім‘я». Мар’яна, 7 років

«Для мене Україна - моя рідна Батьківщина, країна, в якій я народилася і живу. Моя країна для мене велика цінність тому, що я українка. Я ціную свою землю». Анастасія, 12 років.

«…Куди б я не їхала, не йшла, не летіла, завжди хочу повернутися додому. Україна - мій дім». Софія, 11років.

«Місце, де я народилася. Я - частина цієї країни». Христина, 8 років.

«…Культура, мова, степи, гори, море, рідна земля». Святослав, 13 років.

«Батьківщина, любов, радість від читання українських книжок, життя». Катерина, 9 років. 

«…це - золото та скарб…». Софія, 10 років.

«Україна - це традиції, спогади, пісні, вірші». Анна, 12 років. 

«…це - мій Всесвіт, моя Батьківщина». Софія, 8 років.

«Україна для мене - королева всіх країн». Аліса, 9 років.

«Рідна мова, культура, життя…». Настя, 9 років.

Я пишаюся Україною, бо…

«Я люблю мову, землю і навчаюсь тут». Святослав, 13 років.

«Тут багато розумних людей». Евеліна, 7 років.

«Україна вродлива». Богдан, 9 років.

«Вона має прекрасні краєвиди, гарних і розумних людей. Чесна з усіма, намагається зберігати мир.» Дмитро, 13 років.

«…це - наймилозвучніша країна в Європі». Володимир, 14 років.

«…це - найкраща країна, в якій багато можливостей». Анна, 12 років.

«…вона непереможна». Софія, 10 років. 

«Тут у нас гарна природа, родючі землі, хороші традиції, добрі люди». Вероніка, 9 років.

«Вона сильна, могутня, незалежна. Я також пишаюся людьми, які живуть в Україні». Софія, 12 років. 

«Українська мова дуже красива, мелодійна, солов’їна. Україна - дуже сильна країна, вона багато чого пережила». Альбіна, 11 років. 

«Наша країна найродючіша, найчорноземніша і найкрасивіша. Її поля, гори і рівнини, ріки і озера! Це - безмежна красота!» Софія, 11 років. 

«…моя країна дає мені волю, спокій, гарні дні. Я пишаюся нею за історичні цінності». Анастасія, 12 років. 

«Тут живуть найкращі люди». Вадим, 9 років.

«Тому, що у ній живуть щасливі і добрі люди - українці». Дарина, 8 років. 

Я бажаю своїй Батьківщині…

«Щастя, миру, спокою, прекрасних і чесних людей». Дмитро, 13 років. 

«Миру тому, що без миру буде війна. Життя новому поколінню». Анна, 12 років.  

«…подальшого процвітання. Я люблю свою Батьківщину». Дарина, 8 років. 

«Щоб в Україні панував мир». Максим, 12 років. 

«…Щастя, Незалежності, нових досягнень». Софія, 11 років. 

«Щоб вона виховувала ще більше культурних і талановитих людей». Аліса, 9 років. 

«Щоб Батьківщина завжди перемагала». Богдан, 9 років.

«Бути завжди такою квітучою і різнобарвною. Бажаю миру». Олеся, 14 років.

«Добра і щоб в Україні не було війни». Влад, 10 років.

«…миру, злагоди, гарної долі. Щоб Україна завжди була така гарна, мила. Адже, я дуже люблю свою Батьківщину!» Альбіна, 11 років.

«…щастя, сили, міцності, відваги і всього найкращого. Також бажаю, щоб Україна виграла у війні з Росією». Софія, 12 років. 

Туве Янссон та її Мумі-тролі.

Туве Маріка Янссон народилася 9 серпня 1914 року в творчій родині в Гельсінкі — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстратор. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Латі і Тампере. Мати Туве — Сігне Гаммартсен була дизайнер-графік. Можна сказати, шлях майбутньої письменниці був визначений ледь не з перших її кроків. 

Закінчивши середню школу, Туве Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі. Її живописні роботи було представлено на багатьох виставках Фінляндії і Швеції, а першу персональну виставку було відкрито у Гельсінкі у 1943 р. 

Вона любила англійську літературу і тому з особливим запалом працювала над малюнками до книг Л. Керролла та Дж. Толкієна. А 1938 написала і проілюструвала свою власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь» (1942) — і, нарешті, «…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи». Але перша книга ще нікому не відомої письменниці побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Т. Янссон зрозуміла, що просто не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, до яких пройнялася щирою симпатією. І вона написала ще одну книгу — «Мумі-троль і комета» (1946), згодом ще одну —«Диво-капелюх» (1949), і ще, і ще… Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками. У 1953—1960 рр. Туве Янссон малювала комікси для лондонської газети «The Evening News».

Популярність письменниці дуже швидко вийшла за межі її рідної Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською мовою. Нині вони відомі у всьому світі, оскільки їх перекладено більше ніж 30 мовами.

Звідки взявся Мумі-троль?

Історію появи Мумі-троля на світ розповідає племінниця Туве - Софія Янссон: «На острові, де сім'я Янссон проводила кожне літо, туалет знаходився не у будинку, а на вулиці. Зсередини він був оббитий картоном. На цьому картоні всі члени сім'ї любили малювати і писати, там було дуже бурхливе листування. Наприклад, з братами вони міркували про філософські проблеми. Одного разу брат написав там якусь історію про Канта. Туве не змогла придумати відповідь і намалювала якусь істоту. Тоді вона сказала, що це була найбільш негарна істота, яку тільки вона могла придумати. Вона тоді й не знала, що зватимуть його — «Мумі-троль», і згодом він стане найвідомішим казковим персонажем.

Вперше фігурка Мумі-троля, як особиста емблема-підпис Янссон, була опублікована на її плакаті в кінці 30-х років.