«Боротьба за волю українського народу,
за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа
Шухевича — людини виняткового гарту».
Петро
Дужий, український письменник, ідеолог ОУН.
30 червня, виповнюється 115 років з дня
народження політичного та
військового діяча, головнокомандувача УПА
Романа Шухевича
(30.06.1907-05.03.1950)
Псевдо: «Батько», «Білий», «Дзвін»,
«Роман Лозовський», «Жар», «Мамай»,«Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Чумак», «Тарас
Чупринка»…
Народився Роман Шухевич у місті Львові 30 червня
1907 року. Походив він з відомого
роду в Галичині.
Батьки Романа Шухевича: Світлина з дитячих років, 1908
Йосип-Зенон Шухевич
та Євгенія-Емілія Шухевич (Стоцька).
Батько Осип Шухевич, суддя, під час проголошення ЗУНР став політичним комісаром
в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після
поразки визвольних змагань карався польськими окупантами у львівській тюрмі
«Бриґідки». Мати Євгенія була донькою-одиначкою
отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича
більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область
Росії, матір в Казахстан), де вони невдовзі померли.
Фото зі студентської справи Романа
Шухевича, 1926 р.
У1917-1925 р. Роман навчався у Філії Львівської Академічної гімназії, мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в
1921-1922 р. винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО.
Гімназист часто спілкувався із полковником, що вплинуло на формування його свідомості і характеру.
Пізніше навчався у Львівській політехніці, здобув
фах інженера-будівельника, паралельно здобував музичну освіту в Львівському
музичному інституті. Був активним членом "Пласту", заснував у «Пласті» курінь
«Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України. Роман любив спорт. Він грав
у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним
спортом. Займався також планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.
Роман Шухевич був членом УВО (1925), ОУН (1929). В 1928-1928 р, проходив військову службу у Польській армії. Брав участь в атентатах, зорганізованих УВО та ОУН. В'язень польських тюрем (1934-1937).
Після звільнення з ув’язнення 1937 р. проживав у Львові і створив
рекламну фірму "Фама" (у пер. з латини – розголос). Вона виконувала
подвійне завдання: була легальним прикриттям інформаційної діяльності ОУН та
створювала для неї легальну фінансово-економічну базу. Був одним із організаторів "Карпатської Січі". Під керівництвом Р. Шухевича ОУН
зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено III Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що
була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича було
проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний
Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів
СРСР. В липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент –
Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних
політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної
боротьби за створення Української держави. Р. Шухевич вважав, що єдність
українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання
"отаманщини" поставив ультиматум командирам усіх загонів – визнати
єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман
Шухевич та його спільники будували УПА за зразками регулярних армій:
створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи,
система звань та посад, і навіть власна нагородна система. Запроваджені ним
принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною
основою української визвольної боротьби 1940–1950 років.
Роман Шухевич, 1942 р. 5 березня 1950
р. Роман Шухевич загинув у бою зі співробітниками радянських органів безпеки біля с. Білогорща поблизу Львова.
Нагороди Романа Шухевича:
Золотий хрест
бойової заслуги 1-го класу і Золотий хрест заслуги 1-го класу, присуджені
командиру УПА в 1950 році, посмертно.