Старий Новий рік як свято налічує без малого ось понад 100 років.
Настає черговий Старий Новий рік – у ніч із 13 на 14 січня.
Таке поєднання слів із протилежним значенням як «Старий Новий рік» виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями – Юліанським і Григоріанським.
Рік-то новий, але за старим стилем – от і вийшов старий новий рік.
У 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого.
Традиція зустрічати Старий Новий Рік за Юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.
Різниця між застарілим Юліанським і нинішнім Григоріанським календарями поступово зростає, і у далекому 2100-му році вона становитиме вже 14 днів.
Тож, якщо традиція святкувати Старий Новий рік збережеться, наші нащадки відзначатимуть його вже у ніч з 14 на 15 січня.
На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. У начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші «сюрпризи». Залежно від отриманої начинки кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. Головне – не зламати зуби від такого частування!
Зранку люди виходили спалювати символічні снопи «дідухи» і стрибати через вогнище – ці обряди допомагали очищенню від нечистої сили. Потім можна було ходити по домівках і «посівати» зерном на Новий рік, бажаючи господарям щастя, здоров’я, врожаю і благополуччя. Це зерно не викидали, а дбайливо збирали і змішували із зерном для посіву.
Немає коментарів:
Дописати коментар