До найбільших християнських свят належить Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня.
У народі це свято мало світське значення, пов’язане із святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю.
Свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо.
Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеного поля.
З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята «підрізав бджоли» — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об’єднував малочисельні сім’ї. Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів.
Розумний Павучок вітає тебе, любий читачу, а також усю твою родину зі святом!
Немає коментарів:
Дописати коментар