Тернопіль восени

  Привіт, мій маленький друже! 
Подивися,як же красиво на дворі! За вікном осінь. Пожовкле листя падає на землю...Краса!

  

А який красивий осінній Тернопіль! Ах..очей не відведеш! Пропоную тобі переглянути декілька фото та віршиків,присвячених рідному місту.

 

Розкинулося ге-ен на терен-полі,
Убране зеленню і завжди урочисте,
Сонцем ціловане і вимите дощами —
                   Тернопіль! Моє славне рідне місто.(М. Баліцька)

                                             

                                 Вклоняюсь тобі, давнє місто з тернового поля
                                 Над плесом, що синьо-глибинно цвіте,
                                  І душам високим людським, як високим тополям,
                                  Де свіжо-зелене перейде колись в золоте.(С.Бабій)

                  

 

                                                           

                                                        Вітрець із лугів повіває,
                                                        Синя даль мерехтить у зірках...
                                                        Над Тернопільським озером сяє
                                                        Рідне місто моє у вогнях.

                                                        Задивився Тернопіль на вроду,
                                                        Задивився у срібну ріку,
                                                        Бо не чувся таким він ще зроду
                                                        Молодим на своєму віку....(О.Зозуля)

                                                             

                                                                          Місто моєї ти юності,
                                                           Радості, віри й журби,
                                                           Граєш веселками ніжності,
                                                           Цвітом із яблунь, верби.

                                                            Де у Сопільчі-урочищі
                                                            Серет вмиває зірки,
                                                            Тут мій Тернопіль урочисто
                                                            Встав у красі навіки...(Т.Ткачук-Гнатович)

 

 

                                   Приїжджайте до нас, люди, в гості,
                                   У Тернопіль, де вічна краса.
                                   Тут обійме ласкаве вас сонце
                                   Й приголублять його небеса

                                   Тернопіль відкритий для серця,

                                    Для душі справжній, Божий розмай.
                                    Не злякається той навіть смерті,
                                    Хто полюбить Подільський наш край.

                                    Як на землю святу цю вступаєш,
                                    Відчуваєш орлиний політ.
                                    Як Тернопіль всім серцем кохаєш,
                                    Не зазнаєш ні горя, ні бід.(Т,Безпятчук)

                                              До нових зустрічей!Твій Розумний Павучок.