12 жовтня
«... Далеко попереду вже золотів ліс.
Він виступає з легенького ранкового туману, наче острів із води. Виступає і на очах розростається, розростається. Ось уже нічого попереду, крім нього. Тільки ліс і ліс...
Повний ліс дерев!
І кожен стоїть у золотому листі й на золотому листі,
виттям ледь-ледь похитується, верхівкою погойдується. Наче хоче зрушити з місця
й ступити нам назустріч.
Я притуляюся вухом до стовбурів дерев і слухаю, як
вони гудуть, мов телеграфні дроти. Може, це вони передають свої лісові вісті? А
на гілках птахи сидять і розмови дерев підслуховують. Ого, скільки їх у теплі
краї не летить! Зимують удома. У своєму лісі.
А ми йдемо і йдемо під пташиними голосами і крилами.
Шурхотимо по сухому листі, як по піску».
М.
Слабошпицький «У гості до золотого лісу».
А ви любите гуляти осіннім лісом?
Ось і ми з нашими читачами, їх батьками і вчителями з Тернопільського навчально-реабілітаційного центру Тернопільської обласної ради мандрували лісом. Маленькі умільці створювали осінні картинки відтворюючи чарівність різнобарвної осені.
Немає коментарів:
Дописати коментар