Соломія Крушельницька - 150 років з дня народження

                                              

"На оперних сценах світу, - писав відомий італійський музикознавець Р. Кортопассі,- царювали чотири особи чоловічої статі - Батістіні, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася досягнути їх висот і стати врівень з ними, нею була Соломія Крушельницька".

Найвимогліші музичні критики світу вважали і вважають її неповторною, перед нею схиляли голови видатні співаки, композитори, диригенти, письменники. Соломія Крушельницька була "незабутньою Аїдою", "чарівною Чіо-Чіо-Сан, мадам Батерфляй", "неповторною Галькою", " дивовижною Валькірією", "винятковою Лорелеєю"...

   

  Народилась Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року  у мальовничому селі Білявинці Бучацького повіту на Тенопільщині. Вона походила з шляхетного роду, із сім'ї священиків. А перший публічний виступ дівчини - як учасниці хору - відбувся в 1883 році на Шевченківському концерті  у Тернополі.  З 1891 року Крушельницька навчалася у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства. З осені 1893 року Соломія вчиться співу у славетного педагога Фаусти Креспі і професора Конті, який викладав акторську гру та міміку. А з другої половини 1890-х р. співачка підкорює сцени всього світу, її слава рознеслась по всіх краінах Європи й Південної Америки. 

Потім були роки щастя... 1910 р. Соломія побралась з італійським аристократом, юристом, мером міста Віареджо і великим шанувальником музики Чезаре Річчіоні. Подружжя купило собі віллу на березі моря, яку Крушельницька назвала "Саломеа". Затишний будинок перетворився у справжній мистецький салон. Там у неї, навіть був портрет у подільському строї із Заліщиків.

 Після смерті коханого чоловіка в 1938 р. доля Соломії Крушельницької була невеселою. У серпні 1939-го вона прїхала до Галичини, але через початок Другої світової війни не мала можливості повенутися до Італії. А в листопаді того ж року, після приєднання Західної України до СРСР, комуністична влада відібрала будинок артистки, залишивши їй тільки квартиру, в якій вона жила із сестрою Ганною. Під час німецької окупації Львова співачка дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу. Після війни Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Однак під час "чищення кадрів від націоналістичних елементів" їй інкримінували відсутність консерваторського диплому, який пізніше знайшли у фондах міського історичного музею. 

Живучи в СРСР, С. Крушельницька тривалий час не могла отримати радянського пасторта, залишаючись громадянкою Італії. Лише написавши під тиском влади заяву про передачу своєї італійської вілли та всього майна "радянській державі", Крушельницька стала громадянкою СРСР. ЇЇ віллу негайно продали, виплативши законній власниці мізерну частину від вартості. Звання професора Соломія Крушельницька отримала у жовтні 1952 року, за місяць до смерті. 

Востаннє вона співала у Львівській філармонії у 77-річному віці.

Померла співачка 16 листопада 1952 року. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі.