Біль душі людської - 1933 рік

Свічка-пам’ять

Пам'яті жертв голодомору

Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,

Поміж хвилями Лети-ріки

Стогнуть душі, бо в серці народнім

Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею

День минулий. Згадаймо усіх,

Хто любов’ю живою своєю

Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

поетеса з Вінниччини Наталія Погребняк.

«Рік 1933» художник Віктор Цимбал.

Щорічно четверта субота листопада в Україні оголошена Днем пам’яті жертв голодоморів  та політичних  репресій. В цей день по Україні та за її межами приспускають прапори, запалюють поминальні свічки, моляться за душі померлих і хвилиною мовчання вшановують всіх, хто загинув у ці страшні і трагічні роки.

Протягом XX ст.. Україна пережила три жахливих голодомори: 1921-1922р.р., 1932-1933р.р., 1946-1947р.р. Та найбільш страшним і масовим був голодомор 1932-1933 – це трагедія українського народу. Голод тих років не був наслідком стихійного лиха,  посухи або неврожаю, він став результатом навмисної політики більшовицької влади. Це був штучно організований голод. 

Голодомор 1932-1933  – був геноцидом українського народу.

За  оцінками істориків і демографів, кількість  прямих і непрямих втрат населення України становила понад 10 млн. осіб. Кожного дня Україна втрачала 25000 українців, кожної години 1000 людей, кожної хвилини від голоду гинуло 17 людей.

З Голодним Мором проходили масові репресії, розмах яких порівнюється із Великим терором 1937-1938 років.  За офіційними даними, у 1933 р. в Україні було заарештовано більше осіб, ніж у 1938-му.

Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було зроблено. Офіційно голоду не було. Сталінський режим прагнув приховати Голодомор не тільки від зовнішнього світу, а й від нащадків. 

Лише через 65 років у листопаді 1998р. у незалежній Україні був  запроваджений Указом Президента України «День пам’яті жертв голодомору». Згодом наступними указами 2000 та 2004 років було визначено, як «День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій». А 28 листопада 2006 року за ініціативи Президента України  В.Ющенка   Верховна Рада прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», яким визнано Голодомор – геноцидом українського народу.