Історичний портрет "Людина незламного духу" (до 150-річчя Євгена Коновальця)

Народився він 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського. Правничі науки – „хліб" для юриста, а знання рідної історії – це не лише поширення діапазону наукових знань, а й основне підґрунтя для людини, що прагне формувати політичну думку.

З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону.
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями.
Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.
Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував підпільну Українську військову організацію.
1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії.
Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.

Ми підготували для вас підбірку цікавих фактів про Євгена Коновальця:

•  Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР. Сучасники відзначають, що Євген Коновалець обрав дуже вдалу модель командування, коли очолив Січових Стрільців. Він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, а сам вже або їх схвалював, або ні.

• Євген Коновалець був також дуже талановитим дипломатом. Увесь час від заснування УВО (Українська Військова Організація) і до своєї смерті він провів за кордоном. Пересувався Європою провідник з литовським паспортом у кишені. Євген Коновалець намагався налагодити відносини з іноземними організаціями, зокрема з Лігою Націй, японцями і німцями. До речі, відносини з Німеччиною беруть початок ще у 1923-му році, за 13 років до приходу нацистів до влади.

• Йосип Сталін вважав Євгена Коновальця своїм особистим ворогом. Ще протягом 1920-их років відбулося декілька замахів на життя Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. А в 1933 у Москві під особистим наглядом Сталіна був розроблений план спецоперації під кодовою назвою «Ставка». Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Відтак про перебіг операції інформували особисто Сталіна. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план керівнику СРСР, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.

• Євген Коновалець знав про підготовку замаху на його життя і про спроби знищення ОУН. Відтак вживав заходів для контррозвідувальної протидії. Крім того, він вірив, що має союзників на території СРСР. І саме на цій хвилі до нього був підведений Василь Лебідь – агент радянських спецслужб, який помер аж 1985 році у Києві, і Павло Судоплатов, який удавав з себе племінника Лебедя під іменем Павлусь. Причому мав величезний вплив на Коновальця.

• Замах на Євгена Коновальця стався 23 травня 1938 року у ресторані «Атланта». Московський агент вручив провіднику ОУН коробку цукерок з українським орнаментом і запискою «від друзів». Вибуховий механізм спрацював у момент, коли коробка опинилася у горизонтальному положенні. А це дало час Судоплатову безпечно покинути ресторан. Довший час не було жодних доказів про причетність Кремля до загибелі Коновальця. Проте історикам таки вдалося розставити всі крапки над «і».

• Поховали полковника Євгена Коновальця у суботу 28 травня 1938 року. Від керівництва ОУН попрощатися із загиблим прийшов генерал Курманович, з Лондона і Берліна прибули три співробітники «націоналістичної Прес-служби» і радник Тарновецький. Був присутнім також литовський консул в Нідерландах, оскільки Коновалець набрав в еміграції литовського громадянства. А ось близькі родичі загиблого, що жили у Львові, не змогли приїхати в Голландію вчасно: паспорти їм видали тільки через декілька днів після похоронів. З часом на могилі лідера ОУН був уставлений пам’ятник. До речі, спочатку це поховання вважалося тимчасовим; тіло Коновальця ретельно забальзамували, щоб згодом його останки можна було перевезти в Україну.

• До дати смерті Євгена Коновальця приурочене свято - День Героїв. Воно бере свій початок ще з 1941 року, коли Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів виніс відповідну постанову щодо щорічного вшанування Дня Героїв - 23 травня. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя "кращі сини України ХХ століття".