З сивої давнини яблука відомі як цілющі плоди. Уже в стародавньому Римі вони були дуже популярні, налічувалося більше 20 сортів яблук. Традиція Яблучного Спаса прийшла з Русі язичницьких часів. Стиглі яблука, виноград, груші та інші плоди приносили для освячення до церкви в знак подяки Господу за отримані плоди. На Яблучний Спас годилося пригощати жебраків, хворих та близьких людей. Причому, незалежно від того наскільки багатим чи бідним був урожай, навіть якщо сім'я сама бідкалась, люди не відмовляли жебракам і пригощали їх тим, що зібрали до свята зі своєї землі.
На другий Спас достигали яблука, тому він і називається Яблучний Спас. Саме від цього дня після освячення яблук дозволялося їх їсти. Їсти яблука до Яблучного Спаса вважалося великим гріхом. Люди вірили, що якщо загадати бажання і проковтнути перший шматочок спасового яблука то воно обов'язково здійсниться.
Народні прикмети :
- Хто на Спаса жебрака пригостить урожаєм, у того наступний рік буде багатим.
- На другий Спас і жебрак яблучко з'їсть.
- Другий Спас - зривають стиглі яблучка.
- Якщо яблука не народяться - так і Спаса не буде.
- Хто не придбав хліб до Спаса, той і не матиме врожаю.
- Яка погода на другий Спас - на таку чекай і січні.
Немає коментарів:
Дописати коментар