ЛІТО ЗОЛОТЕ
Прилетіло літо, як на крилах,
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве, лагідне, як мама.
Ось воно яке –– літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю.
Я з тобою, літо, поспіваю.
Я тебе ще з осені чекаю.
Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці, грози і зірниці.
Ось воно яке –– літо золоте.
Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку росяне намисто.
Ось воно яке –– літо золоте.
Слова М. Ясакової
А скільки корисних і важливих справ відбувається в літню пору, і головне ні про що не забути. Саме про літні турботи є вірш у А. Костецького.
ЛІТНІ ТУРБОТИ
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усі не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
ніс убрати в ластовиння,
накупати нас у річці наперед
на три сторіччя,
та іще подарувати
лісу й лугу буйні шати...
Словом, справ не полічити!
Та найбільше треба літу,
щоб зуміли я і ти
набагато підрости!
А як же дізнатися, що літо настало? Які прикмети справжнього літа? Про це написала свій вірш Марія Чепурна.
Прикмети літа
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають ––
Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти,
Хмари в небі синім,
Значить, завтра, діти,
Буде вітер сильний.
А як льону річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
Багато пізнавальних казок про літо та літню природу написала Ірина Прокопенко. У творах «Сонце, сонечко та соняшник», «Про що шепотіли берізки», «Конвалія» розповідається про життя рослин і тварин влітку, у казці «Мураха Рудик» йдеться про життя мурашиної сім’ї та пригоди ледачого мурахи Рудика. А у казці «Чому липень липнем назвали» розповідається про цікаві назви не лише місяців, але й деяких рослин.
Над водою бабки літали, на кущах ягоди дозрівали, понад квітами бджоли гули, а на узліссі липа цвіла. Все було так, як і повинно бути в липні.
Деяких дітей батьки повезуть улітку до бабусь в село. Там дітей чекає багато цікавого та нового. Знайомство зі свійськими тваринами, розкриття секретів дозрівання овочів та фруктів. Саме про літо в селі книжка Д. Герасимчука «Про Костика і про Місячка»
Еге, он воно що!
То вишенька геть вся у вогниках. Ще вчора не червоніла жодна ягода, а сьогодні –– он скільки!
Неначе кожну вишеньку хтось засвітив із середини.
Але хто ж їх почервонив? Сонце ж уночі спить…
Нема в кого спитатися.
А блідий-блідий Місячко усміхається до Костика і ніби каже: «Друже Костику, то я трішки підрум’янив вишні. Щоб сонцю менше клопотів було».
Ганна Чубач у вірші «Я беру своє відерце» теж розповіла про літній відпочинок і допомогу на городі.
Я беру своє відерце
і біжу мерщій по воду,
бо чекають на городі
помідори й огірки…
Усі діти полюбляють спекотного дня не сидіти вдома, а зайнятися цікавими справами. Улітку діти купаються і загоряють, ходять в походи, будують піщані фортеці, катаються на велосипедах, самокатах, поливають квіти, збирають ягоди й фрукти. Про те, чим ще можна займатися влітку і яким різноманітним може бути відпочинок, написано багато віршів і оповідань для дітей.
Хлюп, хлюп, водиченько
Ми були на річці,
Грались на травичці,
Потім роздягались,
Весело купались…
На піску лежали,
Дружно загоряли.
Після загоряння
Знов було купання.
Грицько Бойко
А ось у які ігри можна грати на березі моря, діти дізнаються з оповідання А. Михайленка «Живі камінчики», де розповідається про відпочинок на морі разом з батьками хлопчика Олежка.
Скільки подарунків приносить нам літо. Це і ягоди, і квіти, і теплий літній дощик, і багато іншого. Про ці та інші літні подарунки розповідається у вірші «Щедре літо».
ЩЕДРЕ ЛІТО
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!
Скільки в тебе є скарбів:
В лісі — ягід та грибів;
У садках — смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки літа.
Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!
Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
Т. Корольова
А ось що таке «сліпий дощик», можна розповісти дітям за допомогою вірша Петра Ребра.
СЛІПИЙ ДОЩИК
Світило сонце, й дощ поливсь
На сад, на хати, площі.
Говорить мама:
— Подивись,
Сліпий сьогодні дощик.
А я кажу:
— Він не сліпий!
Він, певне, бачить, мамо,
Бо нас знайшов і покропив
В садочку під кущами!
Немає коментарів:
Дописати коментар