Час краєзнавчого портрету: «Галицький Сковорода»

 (До 85-річчя з дня народження  І. Ґерети)

Ігор Ґерета

(25.09.1938–5.07.2002)

Відомий  археолог, краєзнавець, історик, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, культуролог, політичний діяч.  Заслужений діяч мистецтв України (1998), лауреат премії ім. братів Лепких (1997) та Всеукраїнської археологічної премії ім. В. Хвойки (2002).

«Це була неординарна та унікальна особистість. Його внесок у боротьбу України за незалежність – безцінний. Він завжди провадив активну громадську діяльність, будив національну свідомість. І до нього завжди тягнулися люди. Свій день Ігор Ґерета проводив у спілкуванні з людьми, а в ночі творив свої наукові праці».  С. Барна

Ігор Ґерета народився  25 вересня 1938 р. в с. Скоморохи Тернопільського району. Його батько — священик о. Петро Ґерета, відомий також як композитор і  поет (псевдонім Олесь Ґерета). Мати Євгенія — диригентка церковних хорів. У 1942 р.  батько отримав нову парафію і родина  Ґерети перебралася до села Велика Березовиця. Тут 1955 р. Ігор закінчив середню школу (тепер — Тернопільська 3ОШ № 8). Вчився у Тернопільській музичній школі. У 1962 році здобув вищу історичну освіту в Чернівецькому університеті і від того часу працював на різних наукових посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Улюблена віолончель І. Герети.

В 1966 р. після шестимісячного слідства був засуджений за антирадянську діяльність, спрямовану на відновлення незалежної української держави на п’ять років (умовно).  Аж до розпаду СРСР постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату.

Незважаючи на постійне переслідування та утиски Ігор Петрович використовував найменшу можливість для наукової та громадської роботи. Він є одним із фундаторів та автором експозиції музею-садиби Соломії Крушельницької  у селі Біла Тернопільського району (1963), разом із Остапом Черемшинським був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району (1969), картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею (тепер — обласний художній музей, 1978), про які друкував у видавництві «Каменяр» нариси та публікації. Він — засновник музею Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського  району (1987) , за який боровся протягом двадцяти років. Працював над створенням музеїв патріарха Й. Сліпого в с. Заздрості, політв’язнів у колишніх казематах Тернопільського КДБ, сучасного українського мистецтва.

Ігор Герета і Сергій Підмогильний на археологічних розкопках у Чернелеві-Руському.

І. Герета, О.Барська.  Чернелів-Руський,  30.09.1989.

Як археолог, розкопав 20 та відкрив понад 100 пам’яток археології, у тому числі могильник черняхівської культури III–IV ст. у с. Чернелеві- Руському Тернопільського району. На місці цих розкопок він ініціював створення унікального археологічного музею-парку. Співавтор трьох академічних монографій про археологічні пам’ятки Прикарпаття та Волині (1981–1982). 

Реставрація кераміки з розкопок.

Опис знахідок на розкопках в Чернелеві-Руському.

Автор і співавтор більше 20 історичних, науково-популярних та художніх книг. Опублікував більше 100 статей в енциклопедіях, збірках та журналах України й зарубіжжя, відредагував понад 20 видань Інституту національного відродження. Лише після здобуття Україною самостійності поезії  І. Ґерети були надруковані в кількох газетах і журналах, а в 1997 році його твори вийшли окремою збіркою під назвою «Скибка неба».

У період  національного відродження України 1988–1991 рр. Ігор Ґерета поринув у вир політичної діяльності. Став співзасновником Народного Руху України (Тернопіль, 1989), член його Великої Ради; був кандидатом у депутати до Верховної Ради України (1994, 1998 р.); депутат Тернопільської обласної ради (1-4 скликань), член її президії, голова постійної депутатської комісії у 1990–1998, 2002 роках.

 

        Помер Ігор Ґерета 5 червня 2002 р., похований на цвинтарі у Великій Березовиці.

На вулиці Сагайдачного в м. Тернополі  на  «Алеї зірок» встановлено зірку Ігоря Ґерети.

25 вересня 2016 року на вул. Валовій у Тернополі відкрили пам'ятник Ігорю Ґереті.