23 трав. 2022 р.

Героїчна віршована мозаїка: "Свято величі духу"

 23 травня - День Героїв. Це щорічне свято, покликане вшанувати борців за волю України: лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН, УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни. 

Пам'ятаємо й те, на які героїчні подвиги щоденно йдуть наші співвідчизники. Вони борються із загарбником, ризикуючи найдорожчим - своїм життям. 


Ти отам, у вогні серед поля,
Серед в’їдливих звуків війни,
Серед холоду, жаху і болю
Ти отам, лиш тримайся, живи…

Ніч обійме тебе темнотою,
Не побачать тебе вороги,
Зранку поле омиє росою,
Тільки, чуєш, тримайся, живи!

Глянь, на обрії сонце і світло,
Глянь на обрії майже весна,
Онде листя в обіймах із вітром,
Вимальовує танець життя…

Біля тебе ангелик схилився,
Обійняв тебе міцно крильми,
Знає Він – ти сьогодні молився,
Щоб не було страшної війни…

Щоб побачити знову кохану,
Щоб додому вернутися зміг,
Обійняти схвильовану маму,
Щоб не збила війна тебе з ніг…

Знай, так буде, Господь із тобою,
Ти повернешся скоро з війни,
Буде мир, дорогий, буде воля,
Тільки чуєш, тримайся, живи!!!

Автор: Галина Британ 

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І шоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Автор: Світлана Александрова


Іловайський котел

Він тихо говорив й палив багато,

І смуток в погляді, у зморшках все чоло.

Розповідав, як загубив він брата,

А іх у нього триста душ було.

Під Іловайськом, в “коридорі”, всіх поклали…

Хто був поранений, добили, мов шмаття,

Була домовленність, “зелений” їм давали,

А потім кров’ю вмилась матінка-земля.

Так сталося, що він живим зостався,

Хоч уцілів, але потрапив у полон,

Огидно ворог у лице йому сміявся,

Що підло, низько, розстріляли батальон.

Рубцем на серці рана гоїтись не буде,

Вона кривавитиме довго, все життя,

Він Іловайськ та побратимів не забуде,

Вони ніколи не підуть у небуття…

Ми також мусимо героїв пам’ятати,

Бо то рубець на тілі нашої землі,

Бо наші воїни пішли нас захищати,

Та найцініше віддали — життя свої.

Автор: Світлана Александрова

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Автор: Людмила Максимлюк








Немає коментарів:

Дописати коментар