26 бер. 2013 р.

Як квітень до березня в гості їздив

Колись давно зустрілися Березень з Квітнем, а Квітень тому й каже:

— Приїду, чекай, скоро до тебе в гості.

Сам визвався — без запрошення, сам у гості напросився! Не сподобалося те Березню, хоч і виду не подав. На тому й попрощалися.

От виждав Квітень слушну годину, зібрався та й поїхав возом у гості. А Березень заходився та такого наробив, що Квітень мусив додому вернути: сніг, мороз, завірюха — не можна возом їхати.

На другий раз знову поїхав Квітень до Березня в гості, та вже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися. Знову мусив вернутися Квітень. Дорогою зустрів Травня, йому й поскаржився:

— Скільки вже разів зриваюся їхати до Березня в гості, ніяк не доїду ні возом, ні саньми. Поїду возом — зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться; поїду саньми — теплінь стане...

А Травень і каже:

— Я тебе навчу, як доїхати.

Зроби так: візьми в дорогу воза, сани й човен. Тоді, певне, доїдеш.

Послухав Квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень. Їде саньми, а на санях віз і човен везе. Тоді Квітень кладе сани й човен на воза і їде далі. Став знову мороз і сніг — Квітень знову поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило річки, не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до Березня в гості. А той і не чекає на нього.

Здивувався Березень та й питає:

— А хто тебе навчив, як до мене дістатися?

— Та спасибі Травню, порадив, як їхати.

Березень і каже тоді:

— Зажди ж ти, Маю, я ще тобі крильця обшмагаю.

Отож тому і тепер часто в травні березневі морози бувають, бо Березень ще й досі сердиться на Травня.

19 бер. 2013 р.

Казка про халіфа-лелеку

дного спекотного дня халіф після обіду відпочивав у саду. Міністри знали, що саме в цей час володар у гарному гуморі й може обдарувати кожного своєю ласкою. Тому кмітливий радник, не зволікаючи, завітав до повелителя.

– Чому такий замислений? – поцікавився правитель.

Чоловік низько вклонився й нерішуче промовив:

–Перед палацом стоїть торговець із чудовим товаром. Шкода, що не маю грошей.

Халіф вирішив розрадити міністра й наказав негайно покликати торговця. Товар у нього дійсно був неймовірний. Прискіпливо оглянувши всі речі, володарпридбав для дружини радника розкішний гребінь. А потім запитав у продавця, чи немає в нього ще чогось цікавого. Торговець простягнув табакерку з дивним чорним порошком і папірець, де було написано незрозумілою мовою.

Правитель давно збирав дивні дрібнички, тому охоче купив товар.

–О наймогутніший, – схилив голову міністр, – за містом мешкає вчений, на ім’я Селім, який знає багато мов. Можливо, він стане в нагоді.




"Звичаї нашого народу."

                                                       
 У кожного з нас є своя улюблена пора року.І все ж одна з них навіює особливу радість.Весна!
Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв лелек-19 березня. Здавалося б, усі знають цих птахів,і все-таки вони залишаються для нас загадковими.

 До лелек в Україні завжди ставилися як до священого птаха. Іх ототожнювали з життєдайним сонцем,називали вісниками весни. Люди вірили, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки та від пожежі..


У давніх слов"ян як оберіг від грому  та блискавки використовували  "громовий знак"-круг з 6
радіусами.В українців функцію такого громовідводу виконувало колесо від возу, яке клали на
солом"яному даху хати або гнізда.Так лелеки подружилися з людиною. В народі кажуть,що лелеки будують гнізда у дворі добрих людей,які дуже люблять птахів і розуміють їх. Двір, у
якому поселяються лелеки,вважається

5 бер. 2013 р.

Створення іграшки методом "сухого валяння".

                 Майстер-клас - створення іграшки методом "сухого валяння".

                                      Загальні відомості:
   Техніка „фільц” (або техніка сухого валяння) полягає у з”єднанні волокон натуральної вовни за допомогою спеціальної голки. За такою технологією можливо також з”єднання волокон напіввовни, але вважається, що відсоткова частка синтетичних або штучних домішок при цьому не повинна перевищувати 10-30%%, інакше волокна не зваляються між собою. Голка для валяння представляє із себе голку, довжиною 7,5см - 9,0см, із нанесеними на неї зазубринками, за допомогою яких, власне і здійснюється з”єднання волокон вовни (звалювання). Під час руху голка зазубринками чіпляє окремі волокна вовни і затягує їх всередину виробу або обриває. В результаті багаторазового проштрикування майбутнього виробу голкою волокна вовни переплутуються між собою та ущільнюються і таким чином виріб набуває своєї форми. Чим більше разів обробляти виріб голкою, тим більшої щільності він набуде. Голки відрізняються за товщиною, кількістю та місцем розташування зазубринок та за профілем розрізу.