У час великого напруження та ворожих нападів-підступів душа прагне чи не найбільше чогось світлого і позитивного. У Тернополі зважили на це й організували фестиваль ляльок. У ньому читалася вся географічна мапа України.
Торішнього серпня у місті відкрили у п’ятій бібліотеці для дітей музей національної іграшки. За півроку він уже зумів добре заявити про себе на Тернопіллі завдяки діяльності завідуючої Любові Водарської та дитячої письменниці Ірини Мацко. Цей заклад став інтерактивним центром, де організовують найрізноманітніші заходи. На екскурсіях хлопчикам і дівчаткам розповідають про історію виникнення української ляльки, передовсім ляльки-мотанки, народних забавок. Для них проводять майстер-класи. Тож серед музейних експонатів можна побачити творіння рук не лише знаних народних умільців, а й початківців.







Представниця мистецької майстерні «Арт-Колесо» Віта Бігус проводить майстер-клас з юними рукодільницями Мартою Кірієнко та Катрусею Хіхловською
Представниця мистецької майстерні «Арт-Колесо» Віта Бігус проводить майстер-клас з юними рукодільницями Мартою Кірієнко та Катрусею Хіхловською

Музей уже встигли означити як територію добра, дитинства й казки. Гадаю, цей вислів якнайкраще підходить і для розкриття сутності першого фестивалю ляльок. А задум його проведення виник у музейних працівників.







Київська лялькарка Олена Терехова дуже любить створювати ось таких барвистих веселих великих равликів
Київська лялькарка Олена Терехова дуже любить створювати ось таких барвистих веселих великих равликів

Урочисте відкриття свята іграшок відбулося в Українському домі «Перемога». Організатори подбали про широку різноманітну програму. Серед іншого скликали круглий стіл, де розглянуто вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду. Молоді мами відвідали школу материнства «Лелеки прилітають», де психолог розповідав про важливість гри та іграшки у вихованні дитини. Батьківська участь у грі теж не залишилася поза увагою. І звісно, не могли не подбати про виставку-ярмарок майстрів народних ремесел та іграшкарів, лялькарів.







«Борщів’яночка» Людмили Павлової
«Борщів’яночка» Людмили Павлової

Певна річ, фестиваль утратив би свою практичну привабливість, якби у його межах не було класів майстерності з виготовлення забавок.  Скажімо, Віта Бігус працює у творчій майстерні «Арт-Колесо». Вона навчала дітей і дорослих шити іграшки з таких матеріалів, як фетр і фліс. Віта каже, що такі заняття не лише розвивають дитячу творчість, а й моторику. Школярок Катрусю Хіхловську і Марту Кірієнко цей майстер-клас теж зацікавив. Забіжу наперед і зауважу, що їхні ляльки навіть отримали на фестивальному конкурсі призові місця серед дитячих творінь.







Колекція ляльок Оксани Саганюк з волинського села Жовтневе здобула Гран-прі фестивалю
Колекція ляльок Оксани Саганюк з волинського села Жовтневе здобула Гран-прі фестивалю

А ось київська лялькарка Олена Терехова провела тематичну зустріч і майстер-клас за книжкою Лесі Ворониної «Хто впіймає шаленого кльоцика». Колись пані Олена теж працювала у бібліотеці, але сімейні обставини змусили її залишити цю професію. Завдяки знайомству з Лесею Ворониною вона вже майже п’ять років живе у казці. Йдеться про те, що взялася творити ляльки. Жартома я назвав її майстринею равликів і тарганів. Бо й справді ці молюск і комаха, так би мовити, стали основою лялькової творчості Олени Терехової. Великий привітний равлик, який висуває очі, в якого можна відстебнути мушлю, з дверцятами та віконечками, надто привертав до себе увагу й малечі, й дорослих. Не менше зацікавлення викликав і тарган Едик, помічник супергероя Гриця Мамая з казки Лесі Ворониної.







Лялька-мотанка «Княгиня Ольга» (на передньому плані) Алли Шушкевич з Тернополя
Лялька-мотанка «Княгиня Ольга» (на передньому плані) Алли Шушкевич з Тернополя

«І сама дивуюся: як письменниця в такій потворі, як тарган, побачила доброго героя? — не розуміє пані Олена. — Та збагнула: це позитивний спосіб мислення».







Веселун і поціновувач пригод барон Мюнхгаузен
Веселун і поціновувач пригод барон Мюнхгаузен

Організатори фестивалю вирішили поставити майстриням «домашнє завдання», оголосивши конкурс на кращу авторську іграшку. Визначили для творчого змагання шість номінацій — окремо для дорослих і дітей. Крім авторської та ляльки-мотанки, національної традиційної іграшки, дві інші категорії мали тематичний характер, бо стосувалися відтворення в забавці образів героїв творів Тараса Шевченка, а також літературних персонажів. Була й номінація «Лялька — символ Тернополя».
Завідуюча бібліотекою-музеєм Любов Водарська зізнається, що не сподівалася на таку велику кількість учасників і конкурсних робіт. Забажали позмагатися майже 90 майстрів чи не з усіх областей. Надійшли ляльки також із Севастополя. Цікаво, що тамтешні лялькарі написали: всі їхні роботи мають поповнити музейну колекцію. До севастопольців дослухалися й інші учасники фестивального конкурсу, які також залишили власні лялькові твори у фондах тернопільської бібліотеки-музею. Любов Водарська тішиться, бо завдяки цій добрій волі майже втричі збільшилася кількість експонатів.
Гран-прі фестивалю поїхало у волинське село Жовтневе до майстрині Оксани Саганюк. Вона підготувала на конкурс цілу серію авторських робіт, до того ж у різних номінаціях.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
(фото автора)