" Бій під Крутами".
Битва під Крутами – збройна сутичка між студентами – юнкерами Української Народної Республіки й солдатами Червоної Армії, що відбулася 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Битва, що на сьогоднішній день вважається символом українського спротиву радянської армії, відбулася в рамках більшовицько-українського конфлікту 1917 – 1921 років.
Під час наступу на Київ загону Червоної Армії з 4000 чоловік під командуванням Михайла Муравйова, поспіхом був створений невеличкий загін зі студентів Української Народної Республіки під командуванням Аверкія Гончаренка й відправлений назустріч червоногвардійцям. Український загін налічував 500 чоловік (згідно деяких джерел 300 чоловік), переважно з студентського Куреня Січових Стрільців, Київської юнацької (юнкерської) школи імені Богдана Хмельницького, та добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва. Протягом бою, що тривав понад 5 годин, загинуло близько половини всіх вояків.
У березні 1918 року, після повернення Центральної Ради в українську столицю, 11 тіл студентів було перепоховано на Аскольдової могилі, в центрі Києва. Президент України того часу Михайло Грушевський назвав юнаків, що вступили в нерівний бій, героями. Український поет Павло Тичина присвятив вірш пам’яті героїчній загибелі юнаків.
Після падіння Української Народної Республіки, тіла загиблих були перевезені на Лук’янівський цвинтар Києва. Довгі роки більшовицька влада замовчувала історію подій битви під Крутами. В 1998 році на Аскольдовій могилі був встановлений монумент на честь 80-річчя битви під Крутами. В 2001 році було випущено пам’ятну монету. Нарешті в 2006 році, уряд України встановив Меморіал пам’яті героїв Крут на тому самому місці, де 88 років до того відбулася битва.
Немає коментарів:
Дописати коментар