Родинне свято: «У країні книг і м‘яких іграшок»

 Святкували, читали, гралися... Саме так провели у бібліотеці родинне свято «У країні книг і м‘яких іграшок» разом з учасниками проєкту «ДИВАSик».

Було весело, цікаво і захоплююче. 

Дитячі усмішки і зацікавлений блиск оченят - найкраще цьому підтвердження.

Інформ-коктейль: «Здорова дитина - щаслива родина»

 29 травня - День корисного харчування. Напередодні свята разом із учасниками проєкту “ДИВАSик» обговорювали важливість їжі для організму, а особливо користь від вживання овочів і фруктів. Грали в тематичні ігри, виконували вправи.

Поетика духу нескорених: «Україна - нація Героїв»

Українці здавна славилися своєю сміливістю та безмежною любов‘ю до рідної землі. Доля склалася так, що наш народ неодноразово змушений боротися за свою незалежність, доводити свою ідентичність і самобутність. Так зростало не одне покоління Героїв - людей, які змінили історію колись і тих, хто змінює її зараз. 

Саме сьогодні 23 травня ми відзначаємо День Героїв. Це свято - незайвий привід нагадати один одному, як ми пишаємося тим, що козаки, Січові Стрільці, вояки УНР, ОУН, УПА, шістдесятники,  Небесна Сотня, Воїни АТО ... всі вони - Українці! 

У нашій книгозбірні є низка книг, присвячених українській історії та її героям.

 

Година народних традицій: "Ой яка ж ти гарна, сорочка вишивана"

Вишивала мама синіми ниткам, –

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку, –

запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати...

                                                                                                 Леся Вознюк

З нагоди Дня вишиванки учні 3-А класу ТПШ№2 знайомилися українськими з національними традиціями вишивки.   

Бабуся Артемка Штанькевича презентувала свою вишивану колекцію сорочок, а майстриня Наталя Алексевич показала авторські брошки. 

Відеопрезентація приватної колекції Наталії Алексевич: "Вишивана моя Україна"

Уже 15 років у третю неділю травня українці відзначають прекрасне свято - День вишиванки. Вишитий орнамент - це не просто модно і стильно. Це - символ українського етносу, його неповторний колорит, де кожен візерунок і кожен колір має своє значення:

• Чорний - символ землі, родючості;
• Червоний - любов і влада;
• Білий - колір світла та чистоти;
• Зелений - багатство рослинного і тваринного світів;
• Блакитний - символ здоров'я;
• Коричневий - колір матері-землі;
• Жовтий - достаток.

До надзвичайного одягу потрібні незвичайні прикраси - гердани. 

Строкаті геометричні, чи рослинні орнаменти стануть чудовим доповненням до вишиванки, підкреслять її унікальність. 

Вони володіють магічною здатністю перетворювати навіть буденний одяг у щось прекрасне. 

До вашої уваги презентація приватної колекції герданів і брошок талановитої майстрині Наталії Алексевич. Авторки, чиї прикраси знайшли своїх власників не тільки в Україні, а й за її межами.

Їх залюбки одягають знаменитості. А все тому, що пані Наталя любить те, що робить і вкладає душу у кожен новий виріб, самостійно розробляючи його дизайн. 

Бібліо-кав'ярня: "Європа запрошує на каву"

 

Казковий євро-тур "Містами Європи"

У третю суботу травня Україна традиційно відзначає День Європи. Цьогоріч святкування припадає на 15 травня.

Вирушайте у  євро-тур "Містами Європи" разом із нами! 

Розпочнемо з віртуальної подорожі музеями європейських країн.

• Музей Великобританії 
• Музей Франції 
• Музей Італії 
• Музей у Нідерландах
• Лувр (Франція)
• Музей Сальвадора Далі (Іспанія)
• Музей Ватикану

Інші споруди, які слід побачити:

• Французький Версаль 
• Італійський Колізей
• Палац Ліхтенштейн (Австрія)
• Національна французька опера
• Та Ще 10 європейських об'єктів, які варті вашої уваги

Вікторина "Мандруємо містами Європи"  

 Гра "Віднайди європейські столиці"

                                        Пазл "Містами Європи"

Склади пазл, щоб дізнатися, як виглядає прекрасне містечко Ансі, що у Франції.

 "Смаколики Європи"

Відгадай популярні національні страви європейських країн 

 

Гра "Пошук слів" 

Літературна галерея "Літописець долі народної"

 

"Слово своє гострив на кремені своєї душі..."

 14 травня відзначаємо 150-річчя з Дня народження українського письменника, видатного новеліста Василя Стефаника. 

Цікаво, що..:

• Дитинство письменника минуло в рідному Русові Снятинського повіту.

• Радо виконував звичну для сільських дітей роботу, пав вівці, близько сходився з батьковими наймитами, слухав їхні пісні та казки.

• Мав жагу до навчання, але вчитись простому сільському хлопчику довелося з панськими дітьми. Доводилось терпіти й коритися, старатися бути непоміченим в класі найбільш агресивними паничами, а потім картати себе за слабодухість: "Я пішов від мами у біленькій сорочці, сам білий. З білої сорочечки сміялися. Кривдили мене і ранили, я ходив тихонько, як біленький кіт, аби паничики не чули".

•  Стефаник прочитав твори Г. Квітки-Основ'яненка, панаса Мирного, Марка Вовчка, роздобув і дуже тішився єдиним на всю Коломию "Кобзарем" Т. Шевченка.

Іван Марчук - митець двох віків (до 85-річчя з дня народження)

Іван Марчук – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин міст Києва та Тернополя, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. 2007-о року потрапив до рейтингу “100 найвизначніших геніїв сучасності”.
У доробку майстра близько 5000 картин, котрі є на всіх континентах світу. За півстоліття творчої діяльності він провів понад 150 монографічних та 50 колективних виставок. Протягом останніх трьох років полотна художника експонувалися переважно за кордоном (Литва, Німеччина, Польща).

Один з найвидатніших сучасних художників не тільки України, але і в світовому масштабі залишається вірним рідному корінню. Генетичний код і голос душі творця пов'язані з Україною, хоча в інтерв'ю він нерідко заявляє про те, що за кордоном йому жилося набагато краще. За матеріальним достатком живописець не женеться, але більшої уваги і визнання з боку можновладців все ж хотів би.

Народився художник 12 травня 1936 року в селі Москалівка Тернопільської області України, в родині відомого на всю округу ткача. Навчався у Львівському училищі декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділенні декоративного розпису та на відділенні кераміки Державного інституту прикладного і декоративного мистецтва. У середині 1960-х років Іван Марчук приїхав до Києва і саме тут віднайшов власний шлях у мистецькому просторі, котрий дозволив митцю стверджувати “Я – єсмь!”. Далі жорстке протистояння системі, котра нещадно придушувала все, що не вписувалось у догми соціалістичного реалізму. 12 років еміграції (Австралія, Канада, США). З вересня 2001 року після повернення з еміграції майстер постійно живе і працює в Києві.Марчук винайшов цілком оригінальну техніку “пльонтанізм” (від слова “пльонтати” ‒ плести, переплітати), котра балансує на межі рукотворного і технологічного і через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню.

Книги про Івана Марчука:

• Іван Марчук. Живопис. Каталог виставки. Львів, Атлас, 1990.
• Іван Марчук. Життя і творчість. Київ, Мистецтво, 1996.
• Іван Марчук. Живопис. Київ, PC World Ukraine, 2000.
• Тарас Унгурян. Одкровення від Івана. Фрагменти життєпису художника Івана Марчука: есеї, поезії, ілюстрації. Київ, Такі справи, 2001.
• Іван Марчук. “Вчора, сьогодні… завжди”. Київ, Дніпро, 2013.
• Іван Марчук. Альбом-каталог. Київ, ТОВ “Атлант ЮЕмСі”, 2004.
• Іван Марчук. Творчий період 1965–2005. Альбом. Київ, ТОВ “Атлант ЮЕмСі”, 2005.
• Іван Марчук. Дорога додому. Альбом. Київ, ТОВ “Атлант ЮЕмСі”, 2008.
• Климчук О. “Я єсьм…” (Іван Марчук): Есей-біографія. Київ, Український письменник, 2012.
• Іван Марчук. Вчора, сьогодні… завжди. Альбом. Київ, Дніпро, 2013.
• Шевченкіана Івана Марчука. Тернопіль, Терно-граф, 2014.

Заслуги Івана Марчука перед Україною

1. Полотна Марчука демонструвалися на приблизно 150 виставках монографічних, а також в рамках більш ніж 50 колективних експозицій. Частими гостями картини творця є в виставкових залах Литви, Німеччини, Польщі, величезної кількості інших країн. На виставках картини викликають незмінне здивування не тільки у мистецтвознавців, а й у звичайних поціновувачів образотворчого мистецтва, які сприймають полотна виключно на емоційному рівні.

2. Створені художником образи грають роль своєрідної народної дипломатії. Вони стверджують позитивний образ України за кордоном. В очах жителів інших країн Україна виглядає як край, багатий на унікальні таланти. Голос душі живописця здатний дивувати і вражати, його творіння розкріпачують і викликають подив.

3. Як людина талановита, в радянські часи художник зазнавав утисків. Ставити свою творчість на службу нелюдській сірій системі Марчук не хотів, тому режим усіма можливими засобами намагався позбавити творця аудиторії. У 60-ті роки минулого століття творчість Марчука була під забороною, йому створювалися непридатні для творчості умови, полотна на виставках не демонструвалися.

4. Незважаючи на багаторічну працю і очевидну наявність таланту у Марчука, до 1988 року Спілка художників творчість живописця не визнавала. Прийняти художника до своїх лав профспілка не бажала, хоча виставки його полотен з успіхом проходили в різних містах СРСР. У 1979 і 1980 роках картини Марчука навіть були продемонстровані на виставках в Москві. Тільки в 1988-му, коли і Радянський Союз доживав останні роки, творчість його формально визнали і прийняли до Спілки художників УРСР.

5. В одному з інтерв'ю художник зізнається, що точно знає значення слова «страх». Можливість близько познайомитися з острахом з'явилася в радянські часи, коли Марчук був об'єктом цькування для «органів». Цькували живописця за те, що він сильно відрізнявся від інших представників професії.

Дитячий ранок "З любов'ю до мами"

 Одне з найсвітліших і найрадісніших весняних свят - це День Матері. Воно присвячене найріднішій і найближчій людині, котра дала життя своїй дитині.

Мама.... матіночка..... матуся......  Чи є на світі слова більш прекрасні і ніжні? У мами добрі і ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. 

І скільки б тобі не було років - тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.....

Відсвяткувати це велике свято ми запросили українську письменницю Тамару Михайлівну Гнатович,  лауреата премії журналу «Літературний Тернопіль» в номінації «Поезія» (2011 р.), лауреата літературної премії «Твір для дітей та юнацтва — імені Іванни Блажкевич» за серію книг для юних читачів (2014 р.).